
Онкофертильність — мультидисциплінарний напрям медицини, що поєднує онкологію та репродуктивну медицину. Його мета — зберегти можливість мати дітей у пацієнтів, які проходять лікування від раку.

Понад 2 мільйони жінок репродуктивного віку у світі щороку отримують діагноз злоякісної пухлини.
5-річне виживання в групі AYA (15–39 років) становить 86%, що підкреслює зростаючу важливість онкофертильності.
Від 70% до 75% молодих жінок з онкологічним діагнозом зацікавлені у народженні дітей у майбутньому.
Завдяки прогресу в лікуванні все більше жінок переживають рак у дітородному віці і стикаються з питаннями реалізації фертильності.
Найпоширеніший вид раку серед молодих жінок репродуктивного віку
Займає друге місце за поширеністю у віці 20–39 років
Значна частка серед гінекологічних онкозахворювань
Зустрічається у 2–5% випадків у жінок до 40 років
Для молодих survivor'ів можливість мати дітей є ключовим фактором якості життя. Втрата репродуктивного потенціалу може негативно впливати на психоемоційний стан.
За даними досліджень, загроза безпліддя іноді сприймається жінками навіть болючіше, ніж сам діагноз раку.

Ризик лікувально індукованої менопаузи та безпліддя посідає одне з перших місць серед переживань молодих пацієнток.
Лише 30–60% пацієнток згадують, що отримували інформацію про вплив лікування на фертильність
Консультація тільки з онкологом (порівняно з 6.6 після збереження фертильності)
Спеціалізована консультація репродуктолога + онколога значно знижує рівень жалю щодо рішень і підвищує задоволеність життям.
Онкологи часто обмежені в часі для детального обговорення питань фертильності
Не всі онкологи достатньо обізнані з сучасними методами збереження фертильності
Якщо пацієнтка сама не питає, лікар може вважати, що її це не цікавить
Онкофертильність охоплює різноманітні підходи для захисту або відновлення репродуктивної функції. Вибір методу залежить від діагнозу, віку, терміновості лікування та індивідуальних побажань.
Для жінок після пубертату проводиться контрольована стимуляція яєчників з подальшим отриманням яйцеклітин. Ооцити або запліднюють для отримання ембріонів, або заморожують незаплідненими.

Лапароскопічне видалення фрагментів кіркового шару яєчника, що містить примордіальні фолікули
Заморожування тканини методом повільного заморожування або вітрифікації
Після одужання тканину можна реімплантувати для відновлення функції яєчників
Єдиний доступний метод для дівчаток до менархе. У світі народилося понад 140 дітей після трансплантації кріоконсервованої тканини яєчника.
Відновлення менструальної функції спостерігається у понад 90% жінок після реімплантації
Залежить від віку та обсягу трансплантованої тканини
Рік першої успішної вагітності після автотрансплантації замороженої тканини
Метод захисту яєчників від радіації — хірургічне переміщення овариальної тканини за межі зони опромінення.
Лапароскопічна фіксація яєчників вище рівня таза або до передньої черевної стінки за 1–2 тижні до радіотерапії.
Ефективність залежить від дози: при високодозовому опроміненні (>20 Гр) ризик передчасної недостатності яєчників перевищує 90%.
Тимчасова менопауза — агоністи ГнРГ викликають супресію гонадотропінів, занурюючи яєчники в "сплячий" стан
Ін'єкція перед хіміотерапією і щомісячно під час лікування. Не потребує затримки лікування
Зниження частоти прематурної менопаузи, вища ймовірність відновлення менструацій
ASCO та ESMO рекомендують GnRH-агоністи як додатковий метод, але не заміну основним технологіям збереження фертильності.
У старших жінок (>35 років) ефективність значно нижча
При високодозовій хіміотерапії не гарантує захисту
Важливо повідомити пацієнтці про обмеження методу
Наукові зусилля тривають для підвищення ефективності та розширення опцій збереження фертильності.
Незрілі яйцеклітини вилучають без повної гормональної стимуляції і дозрівають у лабораторії протягом 24–48 годин.
Особливо корисне, якщо лікування не можна відкласти або стимуляція протипоказана.
Перший успішний випадок народження здорової дитини після застосування IVM у 29-річної жінки з раком грудей.
Отримано і заморожено 6 ооцитів, через 5 років використано для ЕКЗ.
Із зразка оваріальної тканини виділяють окремі фолікули, ізольовані від потенційно злоякісних клітин
Фолікули поміщають у тривимірний "каркас" яєчника з колагену, фібрину або альгінату
Штучний яєчник імплантується пацієнтці для приживлення фолікулів і вироблення гормонів
Мета — уникнути ризику реімплантації пухлинних клітин. Поки що стадія передклінічних досліджень, успішних народжень у людей ще немає.
Диференціювання в оваріальні структури з ембріональних або індукованих стовбурових клітин
OSC, наявні в корі яєчника, можуть давати ооцит-подібні клітини, здатні до мейозу
Відновлення фертильності навіть у жінок з повною оваріальною недостатністю
Допомагає вибрати щадніший режим терапії, мінімізувати опромінення чи хіміопрепарати за принципом "деескалації" лікування.
Поліморфізми у генах метаболізму цитостатиків можуть впливати на ризик передчасної менопаузи.
Генетичне тестування важливе для виявлення мутацій BRCA1/2, TP53 та інших, що впливає на вибір методу збереження фертильності.
Років при діагностиці раку шийки матки
Серед раків у жінок віком 20–39 років
Рак шийки матки — одна з найчастіших онкопатологій у молодому віці. Стандартне лікування унеможливлює майбутні вагітності, проте для ранніх стадій існують опції фертилітіспарінг лікування.
Конізація шийки матки — видалення ділянки шийки конусоподібно з збереженням матки
Мікроінвазивний РШМ без важкої інвазії судин — також можлива конізація
Пухлини до 2 см без ураження лімфовузлів — радикальна трахелектомія
Хірургічне видалення шийки матки, прилеглих parametria та верхньої частини піхви зі збереженням тіла матки.
Одночасно проводиться тазова лімфаденектомія або біопсія сторожових вузлів.
Відсоток пацієнток після трахелектомії
Серед тих, хто намагався (часто з допомогою ДРТ)
Народження доношених дітей можливе у 30–40% випадків
Основна проблема — високий ризик ускладнень через укорочену шийку матки. Рекомендують накладання серкляжу та спостереження досвідченого акушера.
20–30% вагітностей закінчуються викиднями через істміко-цервікальну недостатність
Понад половину успішних вагітностей є передчасними
Багато пологів проводяться шляхом планового кесаревого розтину
При стадії IB2 (пухлини 2–4 см) стандартно не рекомендується збереження матки через високий ризик рецидиву.
Неоад'ювантна хіміотерапія для зменшення пухлини до <2 см з наступною трахелектомією.
Цей підхід досліджується в рамках клінічних протоколів.
При пухлинах >4 см зберегти фертильність практично неможливо.
Пропонують сурогатне материнство або усиновлення.
Років при діагностиці раку яєчників
Випадків трапляються у жінок до 40 років
5-річне виживання при гермінотних пухлинах
Серед молодих пацієнток значну частку становлять особливі типи пухлин яєчників, які дозволяють зберегти репродуктивну функцію.
Дизгорміноми, незрілі тератоми, ембріональні карциноми
Виникають у дівчат та молодих жінок (підлітки, 20-ті роки)
Фертиліті-спарінг хірургія + хіміотерапія BEP
Понад 80% пацієнток відновлюють нормальну функцію яєчників
Відносно повільний ріст, часто гормонально активні. При стадії I можливе органозберігаюче лікування.
Репродуктивний прогноз хороший, хоча рекомендується не зволікати з вагітністю.
Не проростають строму яєчника, прогресують повільно. Середній вік діагностики ~30 років
Переважно хірургічне, без хіміотерапії. При однобічному ураженні — аднексектомія
Виживаність >95%, але рецидиви не рідкість (30%+)
Пухлина обмежена одним яєчником, без залучення поверхні і асциту
Низький грейд серозної чи ендометріоїдної карциноми, муцинозна або світлоклітинна
Інтраопераційне гістологічне підтвердження, що контралатеральний яєчник здоровий
Не допускається органозберігання при ознаках більш просунутої хвороби або агресивних гістологіях.
У жінок, яким зберегли одну гонаду і матку при ранньому раку яєчника
Пацієнток народжують дітей після лікування (нерідко не одну)
Багато хто досягає успіху за допомогою ЕКЗ, особливо коли запас ооцитів знижений після хіміотерапії.
Випадків діагностуються у віці до 40 років
Рак ендометрія зазвичай виникає у жінок у постменопаузі. Молоді пацієнтки часто мають фактори ризику: ожиріння, СПКЯ, безпліддя, спадковий синдром Лінча.
Для дуже ранніх, високодиференційованих випадків розроблена стратегія консервативного лікування гормонами.
Аденокарцинома ендометрія ендометріоїдного типу, G1 (низького ступеня злоякісності)
За даними МРТ пухлина обмежена ендометрієм без інвазії міометрію
Немає тромбоемболій, активних хвороб печінки, атипової гіперплазії
Пацієнтка розуміє експериментальний характер підходу
Курс лікування триває 6 місяців з контрольною біопсією.
Метформін підвищує чутливість пухлини до прогестинів, збільшуючи частоту повної відповіді з 50% до 70–80%.

Вдається отримати у молодих пацієнток із раннім раком ендометрія
Трапляються зазвичай у перші 2–3 роки після припинення терапії
Пацієнток зрештою вагітніють і народжують живу дитину
Стратегія: щойно досягнуто ремісію, слід негайно реалізувати бажання щодо дітей, часто із застосуванням ЕКЗ.
Негайно після досягнення ремісії, оптимально протягом найближчого часу
Контроль УЗД ендометрія у І триместрі, за потреби біопсія
Рекомендована радикальна гістеректомія з придатками
Пацієнти з лімфомами, лейкеміями та саркомами потребують агресивної терапії, що загрожує фертильності, хоч ці захворювання не уражують прямо репродуктивні органи.
Режим ABVD більш щадний (аменорея 20%), ніж старий MOPP (>90%)
Високодозові протоколи та трансплантація кісткового мозку
Алкілуючі цитостатики з високим ризиком безпліддя
Ймовірність стійкої оваріальної недостатності при режимах на основі циклофосфаміду
Опромінення всього тіла перед трансплантацією кісткового мозку
Алкілуючі цитостатики (циклофосфамід, прокарбазин) — найнебезпечніший клас для оваріальної тканини. Променева на малий таз >10–15 Гр також майже завжди руйнує оваріальний запас.
При встановленні діагнозу онколог направляє до репродуктолога негайно
Чи може лікування відкладатися 2–3 тижні без шкоди для пацієнта
Стимуляція + кріоконсервація або кріоконсервація тканини яєчника
GnRH-агоніст перед першим курсом хіміотерапії
Не чекаючи менструації, починають стимуляцію негайно, навіть у лютеїновій фазі циклу.
Дозволяє зекономити час при терміновій необхідності збереження фертильності.
Доволі безпечний і дає порівнянний вихід ооцитів зі стандартним протоколом.
Особливо важливий при агресивних лімфомах та лейкеміях.
При гострих лейкеміях чи дуже агресивних лімфомах, коли лікування потрібно починати негайно, опцією є кріоконсервація тканини яєчника.
Під загальним знечуленням (часто разом з установкою порт-системи) беруть лапароскопічно шматочок кори яєчника
Єдина опція для дітей з лейкеміями та саркомами у препубертатному віці
Після одужання тканину можна реімплантувати для відновлення функції
Можна вводити GnRH-агоніст перед стартом і кожні 28 днів під час курсів хіміотерапії.
У молодих (<30 р.) шанси відновлення місячних вищі.
Оцінити гормональний статус (ФСГ, естрадіол, АМГ) і за необхідності скерувати до репродуктолога.
Можливо, доведеться використати донорські ооцити.
У чоловіків ситуація простіша: майже завжди рекомендується перед хіміотерапією здати сперму на кріозбереження.
Можна зробити за 1 день, навіть перед невідкладними схемами лікування
Високі шанси на успішне використання замороженої сперми у майбутньому
Процедура доступна в більшості центрів репродуктивної медицини
Сучасні дослідження показують, що вагітність після успішного лікування раку в цілому є безпечною. Вагітність не погіршує онкологічних результатів.
У жінок, які змогли народити після раку, виживаність навіть вища
Пояснюється відбором більш здорових пацієнток
Вагітніти після раку дозволено при відсутності специфічних протипоказань
Рекомендовано відкласти спроби зачаття після завершення лікування
Припадає на перші 2 роки після лікування
Потрібен час для дозрівання ооцитів без впливу хіміопрепаратів
Для гормонозалежних пухлин (рак молочної залози з ER+) можуть рекомендувати довшу паузу — 5 років прийому ендокринотерапії.
Переконатися, що немає ознак рецидиву пухлини
Оцінка серця, легенів, нирок і печінки після терапії
Наявність овуляцій, рівень АМГ, фертильний резерв
Щитоподібна залоза, ендокринні порушення
Відносять до групи високого ризику. Частіше УЗД для контролю розвитку плода, оцінка довжини шийки матки.
Більшість жінок не мають підвищеного ризику викиднів чи прееклампсії.
Особливий наголос на кровопостачанні матки і рості плода (ризик затримки росту)
Профілактика інфекцій під час вагітності
Профілактичний серкляж, прогестеронова підтримка
Метод розродження обирають за акушерськими показаннями. Саме по собі те, що колись був рак, не є показом до кесаревого розтину.
Можливі у більшості випадків при відсутності специфічних протипоказань.
Опромінені тканини погано гояться, тому часто рекомендують кесарів.
Діти, народжені від батьків, що пережили рак, як правило здорові
Не виявлено підвищення частоти вроджених вад чи хромосомних аномалій
Частіше потрапляють до відділень інтенсивної терапії через передчасність
Попередня хіміотерапія батьків не спричиняє генетичних пошкоджень у дітей на статистично значущому рівні.
При спадкових синдромах (мутації BRCA1/2, TP53, синдром Лінча) ген може передатися дитині з ймовірністю 50%.
Консультація з клінічним генетиком і PGT (передімплантаційне генетичне тестування ембріонів) при ЕКЗ.
Вагітність може приносити тривогу щодо впливу на здоров'я та розвиток дитини
Необхідна підтримка психолога при потребі
Можливе і безпечне у більшості випадків після завершення лікування
Якщо планується подальше спостереження, іноді радять відкласти наступну вагітність на кілька років.
Презервативи, діафрагми — безпечні для всіх пацієнток
Довготривала контрацепція без естрогенів
Мідні або гормональні спіралі залежно від протипоказань
Підхід "pregnancy after cancer" clinic — оптимальний для ведення вагітності після онкології.
Ведення вагітності та пологів
Медицина плода для високого ризику
Моніторинг онкологічного статусу
Питання фертильності та ДРТ
Гормональний статус та корекція
Психологічна підтримка
American Society of Clinical Oncology видало перші настанови у 2006 р., оновлення у 2013, 2018 і 2023 роках.
Кожен онколог зобов'язаний обговорити з пацієнтом, як лікування може вплинути на фертильність
Пропонувати направлення до спеціаліста з репродукції до початку терапії
Кріоконсервація сперми у чоловіків та ембріонів/ооцитів у жінок
Залучення онколога, репродуктолога, ендокринолога. Раннє планування та інформування про потенційні ризики затримки лікування.
Мають право на обговорення фертильності з батьками і збереження (заморозка тканини — експериментально).
GnRH-агоністи не повинні заміняти основні методи, а використовуються як додатковий засіб захисту.
European Society for Medical Oncology випустило подібні рекомендації, часто у співпраці з ASCO.
Схеми хіміотерапії: високий >80%, середній 20–80%, низький <20%
Для фертиліті-презервації є до старту лікування
У Європі створюються fertility-preservation консорціуми
European Society of Human Reproduction and Embryology випустило ґрунтовний гайдлайн по збереженню фертільності у жінок з 78 рекомендаціями.
Кожна країна має розвивати центри oncofertility та швидкі маршрути направлення
Надавати інформацію про всі доступні опції та психологічну підтримку
Перед процедурами оцінити овариальний резерв (АМГ, AFC)
Тільки кріоконсервація тканини яєчника
Кріоконсервація ооцитів/ембріонів
Розглянути IVM або тканину яєчника
Протокол стимуляції з летрозолом
Європейські товариства спільно розробили гайдлайни по фертиліті-спарінг лікуванню гінекологічних раків.
Детально регламентують показання для консервативного лікування по кожному нозологічному виду.
Коли краще скористатися ЕКЗ, рекомендації щодо ведення вагітності.
Вперше стандартизували підходи до фертилітіспарінг у світлі нових даних.
Онкофертильність — динамічна сфера на перетині онкології та репродуктивної медицини. Завдяки їй тисячі молодих людей, які побороли рак, можуть здійснити мрію про батьківство.
Своєчасне планування до початку агресивного лікування
Дотримання сучасних протоколів ASCO, ESHRE, ESGO, NCCN
Нові технології дають надію, що жоден пацієнт не втратить шанс мати дитину
Наше завдання — впроваджувати найкращі практики онкофертильності, аби зберегти життя після одужання у всій його повноті.
Онкофертильність: збереження репродуктивного потенціалу при онкології